Мелізми
Шість мелізмів, кожен вигравіюваний двічі: знак так, як його друкують, і те саме місце, виписане нотами — обидва звучать і обидва тривають рівно стільки ж.
Один знак над нотою — і з одного звуку виходить чотири. Мелізм приписує не інші звуки, а спосіб зіграти цей один: записана тривалість лишається цілою, а знак каже, що відбувається всередині неї. Кожен мелізм стоїть тут двічі — так, як його друкують, і під ним виписаним нотами. Обидва записи тривають однаково; прослухати їх один за одним — саме це й робить чутною відстань між записом і звучанням.
Трель (trillo)
Головний звук і сусідка згори змінюють одне одного так швидко, як це лишається чисто. Знак не каже, скільки тих змін; виписаними тут стоять чотири пари, а тривалість ноти лишається рівно тією самою.
Верхній мордент
Один швидкий крок угору і назад, далі лежить головний звук. Знак — це гладкий зигзаг без рисочки. Крок триває не довше за мить: увесь залишок тривалості належить головному звуку.
Мордент (mordent)
Те саме вниз: один раз коротко до сусідки знизу і відразу назад. Знак несе вертикальну рисочку посеред зигзага — саме тому його звуть перекресленим мордентом. У ній уся різниця з верхнім мордентом, і її легко не помітити.
Групето (gruppetto)
Чотири звуки навколо записаної ноти: сусідка згори, головний звук, сусідка знизу, головний звук. Над нотою оберт починається одразу; за нотою спершу звучить вона сама, а оберт приходить наприкінці.
Короткий форшлаг
У маленької ноти рисочка впоперек прапорця, і грають її так коротко, як тільки можна. У головного звуку вона майже нічого не забирає: вона потрапляє на долю, а головний звук іде одразу по ній.
Довгий форшлаг
Маленька нота без рисочки — не прикраса скраю, а затримання. Вона бере половину тривалості головного звуку — у ноти з крапкою дві третини — і лише потім розв’язується. Написана дрібно, а чути саме її.
Згори чи з головного звуку?
Тут думки розходяться: трель починається із записаної ноти чи із сусідки згори? У бароко, та ще й у Моцарта, вона починається згори — прикраса там є напруга, яка розв’язується. У дев’ятнадцятому столітті, починаючи з Гуммеля і Шопена, вона починається з головного звуку. Малюнки тут показують пізніше прочитання; у старовинній музиці зазирнути в передмову видання — частина роботи, і добре видання каже про це саме там.
Скільки звуків уміщується в мелізм, не каже жоден знак. Це залежить від темпу та інструмента: те, що виписано тут чотирма чергуваннями, у повільній частині буде менше, а у швидкій більше.
Два, яких не можна виписати нотами
У цьому ряду бракує двох знаків, Арпеджіо (arpeggio) і Глісандо (glissando), і з однієї причини: у них немає закріплених звуків. Хвиляста лінія перед акордом каже, що його звуки приходять один за одним — але не з якою швидкістю. Риска між двома нотами каже, що шлях між ними звучить — на роялі це клавіші дорогою, на скрипці ковзання без щаблів. Що лежить поміж ними, вирішує інструмент, і тому в ноти цього не поставити.
Нотні знаки · Динаміка · Тривалості нот · Музичні терміни
Anotona зробить це за вас
Сфотографуйте ноти або зіграйте мелодію — Anotona визначить тональність, запише ноти й перенесе їх у будь-яку іншу. Безкоштовно.
Подивитися AnotonaКожен звук на цій сторінці обчислено, а не переписано.